Трава щавлю

Синоніми і народні назви щавлю кислого. Щавель звичайний, щавель салатний, кислий горець.

Аптечне найменування трави щавлю кислого. Rumicis acetosae herba (трава щавлю кислого).

Ботанічний опис щавлю кислого. Щавель – багаторічна трав’яниста рослина до 30-60 см у висоту. Має ребристе прямостояче стебло, червонувате в нижній частині. Листя списоподібні, з цільними краями, нижні сидять на стеблі, верхні мають черешки. Квітки червоно-зеленого кольору зібрані в суцвіття волоть. Цвіте в квітні-травні.
Плоди блискучі, тригранні.

Поширення щавлю кислого в природі. Повсюдно культивують в медичних і кулінарних цілях. У дикому вигляді часто зустрічається в Європі, Азії, Австралії, Північній Африці.

Частини щавлю кислого, що використовують. Трава щавлю.

Збір, заготівля і зберігання трави щавлю кислого. Траву заготовляють перед цвітінням або на його початку. Листя зрізають під корінь, пов’язують в пучки, сушать в провітрюваному місці. З огляду на соковитість рослини, рекомендується використання штучного підігріву.

Діючі речовини трави щавлю кислого. У щавлі кислому міститься щавлева кислота, вітамін С, білки, цукри, каротин, кверцетин.

Фармакологічна дія трави щавлю кислого. Збільшує жовчеутворення, стимулює діяльність кишечника, сприяє зупинці кровотеч, покращує апетит. Має антисептичні та фітонцидні властивості. Також надає легкий сечогінний, потогінний, антицинготний ефекти.

Показання до застосування трави щавлю кислого. Призначають при хворобах печінки, поганому
апетиті, порушеннях травлення, проносі, дизентерії, геморої, захворюваннях сечовивідного тракту, маткових кровотечах, лихоманці.

Спосіб застосування та дозування трави щавлю кислого. У народній медицині часто використовують свіжовичавлений сік щавлю, який п’ють по 1 столовій ложці 3 рази на день як жовчогінний засіб. Свіже листя щавлю прикладають до ран. Для приготування відвару 5 г свіжого листя кип’ятять в 250 мл води протягом 15 хвилин. Приймають по 50 мл за 15 хвилин до їжі при алергічних захворюваннях, свербінні шкіри, а також як жовчогінний засіб. Відвар з листя використовують зовнішньо – при цинзі, тонзиліті, фарингіті і гінгівіті.Екстракт трави щавлю кислого входить до складу комбінованого рослинного препарату Синупрет® компанії «Біонорика, СЄ», який застосовують для лікування захворювань придаткових пазух носа.

Використання в їжу трави щавлю кислого. Щавель часто використовують в кулінарії при приготуванні салатів, супів, пирогів, запіканок, соусів, пюре, а також напоїв (квасу, киселів, коктейлів і соків).

Побічні дії трави щавлю кислого. При неконтрольованому прийомі і великих дозах може
виявлятися токсична дія солей щавлевої кислоти, ознаками якого є нудота, блювота, пронос, проблеми з ковтанням, ускладнене сечовипускання.

Протипоказання до застосування трави щавлю кислого. Протипоказаний при порушеннях мінерального обміну, відкладення в нирках оксалатів.